Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 листопада 1921 (п’ятниця)

Запорізька губернія. Проведено облік голодуючих. За попередніми даними, голодувало близько 175 тис. осіб. Населення харчувалося сурогатами, переважно макухою. Найбільше постраждали від голоду 7 волостей Запорізького повіту, 5 – Мелітопольського, 2 – Гуляй-Польського. Вжито заходів для допомоги голодуючим. Чернігівська губернська комісія допомоги голодуючим відправила 22 вагони хліба до Запоріжжя. В деяких місцевостях організовано харчувальні пункти.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 ноября

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7