Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 квітня 1990 (вівторок)

Президент СРСР підписав Закон СРСР “Про мови народів СРСР”, згідно якого радянська держава зобов’язувалась забезпечити громадянам СРСР умови для використання в різних сферах державного і суспільного життя мов народів СРСР, їх збереження і розвиток. Закон встановлював загальні принципи мовної політики в СРСР, гарантії вільного розвитку і використання мов народів СРСР, правовий режим мови офіційних взаємовідносин у рамках радянської федерації, права громадян у використанні мов народів СРСР.
Радянська Україна. – 1990. – 6 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7