Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 вересня 1990 (четвер)

Сімферополь. Відбувся масовий мітинг, на якому лунали вимоги повернути народові Криму право самостійно вирішувати свою долю. Висловлювались різні, часом протилежні думки: “Врятування Криму – у возз’єднанні з Росією”, “Крим ніколи не був російським”, “Тільки корінний народ – Кримські татари – повинні визначати долю Криму” та ін.
Кримська правда. – 1990. – 8 вересня

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7