Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 листопада 1990 (вівторок)

Сімферополь. На площу ім. Леніна вийшли представники наметового містечка кримських татар у Кореїзі, які 20 листопада оголосили голодовку, протестуючи проти того, що їхню заяву з вимогами узаконити всі самобуди, виділити ділянки на території Великої Ялти не розглянула і не задовольнила Ялтинська міська рада. Пікетники хотіли продовжити голодування біля пам’ятника Леніну у Сімферополі. Їх супроводжувала велика група кримських татар з інших районів. На площу були стягнуті значні сили міліції. Між кримськими татарами і міліцією відбулася сутичка. Були постраждалі.
Кримська правда. – 1990. – 29 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7