Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 січня 1989 (вівторок)

Київ. Із республіканського штабу по наданню допомоги у ліквідації наслідків землетрусу у Вірменській РСР повідомлялось, що у ВРСР виїхало двісті робітників і спеціалістів, відвантажено більш як п’ятдесят будівельних машин і механізмів, автомобілів, відправлено два вагони з будівельним склом, шифером, склопластиком та інші вантажі майже на два млн. рублів. На рахунок фонд милосердя перераховано 243,4 млн. рублів. За період евакуації в УРСР прибуло і тимчасово розселено 15233 осіб, в тому числі 8886 дітей.
Радянська Україна. – 1989. – 17 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7