Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 лютого 1989 (неділя)

Повідомлялось, що політбюро ЦК Компартії України на своєму засіданні розглянуло питання про організацію в республіці роботи по виконанню постанови ЦК КПРС “Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій, які мали місце в період 30-40-х і початку 50-х років” і прийнятого відповідно до цієї постанови указу президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р., яким скасовано позасудові рішення, винесені в зазначений період так званими “трійками”, “колегіями”, “особливими нарадами”. Комісії політбюро ЦК Компартії України, яка займається цими питаннями, було запропоновано забезпечити координацію всієї роботи по реабілітації необґрунтовано засуджених. Вказувалось на необхідності активізувати роботу по перегляду архівних документів про так звані “центри” і “блоки”, опозиційні антипартійні групи та ухили на території УРСР, а також на керівників республіканських партійних, радянських, комсомольських органів, діячів науки і культури республіки, репресованих у зазначені роки.
Радянська Україна. – 1989. – 5 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7