Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 квітня 1989 (неділя)

Чернівці. Прес-конференція для журналістів і представників громадськості, присвячена підсумкам роботи експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), які прибули на запрошення місцевих властей у зв’язку з хімічною хворобою, яка вразила понад сто шістдесят дітей цього міста 1988 року. Зарубіжні спеціалісти, ознайомившись з висновками урядової і медичної комісій, які раніше працювали у Чернівцях, результатами аналізів проб біологічного і екологічного середовища, підкреслили, що радянські медики, зіткнувшись з надзвичайною хворобою, яка спричинила облисіння дітей, вжили найефективніших заходів до її лікування, виявивши високу професійну майстерність і вміння. На прес-конференції було рішуче відкинуто як необґрунтовані поширювані у місті чутки, ніби хімічна хвороба продовжує уражати людей. Експерти ВООЗ у цілому підтримали офіційну версію про хімічний характер цієї хвороби.
Радянська Україна. – 1989. – 25 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7