Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 травня 1989 (четвер)

Опублікована стаття ужгородського кореспондента про погіршення екологічної ситуації у цьому місті. Так, наприклад, за кількістю шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу, порівняно невеликий Ужгород зрівнявся з такими промисловими містами, як Жданов, Кіровоград, Херсон, Житомир, у два-три рази перевищив Дніпродзержинськ, Севастополь, Керч, Нікополь. У дедалі більших масштабах забруднюються джерела водопостачання – дериваційний канал від річки Уж та Минайський водозабір, отже погіршала якість питної води. Старі парки, сквери, сади зникають, а нових поки що немає.
Радянська Україна. – 1989. – 25 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7