Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 березня 1988 (неділя)

Повідомлялось, що у комісії політбюро ЦК КПРС по додатковому вивченню матеріалів, пов’язаних з репресіями, що мали місце в 30-40-і і на початку 50-х років ХХ ст. була розглянута так звана “ленінградська справа”. Комісія також заслухала повідомлення Верховного суду СРСР і Комітету партійного контролю про результати реабілітації в судовому і партійному порядку М.Тухачевського, А.Корка, І.Уборевича, В.Путни, Р.Ейдемана, В.Примакова і Б.Фельдмана, які проходили у справі про учасників “антирадянської троцькістської військової організації”.
Радянська Україна. – 1988. – 27 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7