Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 квітня 1988 (понеділок)

Київ. Позачергова сьома сесія Верховної Ради УРСР одинадцятого скликання, заслухавши і обговоривши доповідь голови Ради міністрів УРСР В.Масола, прийняла постанову “Про генеральну схему управління народним господарством Української РСР”. У постанові відзначалось, що розроблена урядом генеральна схема управління народним господарством УРСР відповідала в основному вимогам нового господарського механізму і закону СРСР “Про державне підприємство (об’єднання)”, спрямована на створення необхідних умов для рішучого переходу від адміністративних до переважно економічних методів керівництва господарством, забезпечення комплексного соціального і економічного розвитку республіки, збільшення її внеску в зміцнення єдиного народногосподарського комплексу країни.
Радянська Україна. – 1988. – 19, 20 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7