Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 листопада 1988 (середа)

Київ. Президія Верховної Ради УРСР розглянула питання про обговорення в республіці проектів Закону СРСР про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) СРСР і Закону СРСР про вибори народних депутатів СРСР й підтримала проекти цих законів. Разом з тим Президія Верховної Ради УРСР зазначила, що вважає прийняті на сесії Верховної Ради Естонської РСР поправки до статті 74 Конституції цієї республіки (про те, що найвищі органи державної влади Естонської РСР можуть у певних випадках призупинити або встановити межі застосування законодавчих та інших актів Союзу РСР), які суперечать положенням діючої Конституції СРСР, завдають значної шкоди вищим інтересам Союзу РСР як соціалістичної федерації, не сприяють зміцненню та згуртованості радянських народів, дальшому розгортанню процесу перебудови нашого суспільства.
Радянська Україна. – 1988. – 25 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7