Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 березня 1987 (четвер)

Одеса. Розпочалося виїзне засідання судової колегії Верховного суду СРСР. Протягом більш як двох тижнів розглядалась справа колишніх капітанів В.Ткаченка і В.Маркова вантажного судна “Петр Васев” і пароплава “Адмірал Нахимов”. Вони звинувачувались у корабельній аварії, внаслідок якої 31 серпня 1986 р. пароплав “Адмірал Нахимов” затонув, що призвела до значних людських жертв. Верховний суд СРСР визнав колишніх капітанів Маркова і Ткаченка винними і засудив до п’ятнадцяти років позбавлення волі кожного. Суд постановив стягнути з кожного із засуджених по сорок тис. руб. у рахунок відшкодування заподіяних ними державі матеріальних збитків.
Радянська Україна. – 1987. – 12 березня, 1 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7