Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 березня 1963 (неділя)

В Україні відбулися вибори до Верховної Ради УРСР. У виборах взяло участь 99,97% виборців. За кандидатів від “блоку комуністів і безпартійних” проголосувало 99,86 % всіх виборців, проти – 40 964 особи. Визнано недійсними 10 бюлетенів. До Верховної Ради УРСР обрано 469 депутатів, в тому числі 160 жінок, 150 безпартійних, 241 робітник і колгоспник з виробництва. Одночасно відбулися вибори до обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих УРСР. У виборах взяло участь майже 100% виборців. Було обрано депутатів до 19 обласних (промислових), 19 обласних (сільських), 6 обласних, 253 районних, 355 міських, 74 районних у містах, 720 селищних і 8581 сільських рад депутатів трудящих. Всього обрано 412 514 депутатів, в т.ч. 169 229 жінок, 220 547 безпартійних, 273 980 робітників і колгоспників з виробництва.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №10. – С.289, 345-346.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 1. 1961-1965. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 293 с. - ISBN 966-02-3607-7