Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 лютого 1962 (вівторок)

Указ президії Верховної Ради СРСР “Про посилення кримінальної відповідальності за хабарництво”. Встановлювалося, що одержання службовою особою особисто або через посередників у будь-якому вигляді хабара каралося позбавленням волі на строк від 3 до10 років з конфіскацією майна. Тій ж дії, вчинені повторно, або вимагання хабара каралися позбавленням волі на строк від 8 до 15 років. Посередництво в хабарництві каралося позбавленням волі на строк від 2 до 8 років. Президія рекомендувала президіям союзним республік внести відповідні зміни до кримінальних кодексів.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1962. – №9. – С.167-168

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 1. 1961-1965. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 293 с. - ISBN 966-02-3607-7