Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 – 14 березня 1959 (вівторок – субота)

Київ. Відбувся ІV з’їзд письменників України. На з’їзді виступили М.Бажан “Українська радянська література в боротьбі за побудову комунізму”, О. Левада “Про стан і завдання української радянської кінодраматургії”, Н.Забіла “Про літературу для дітей та юнацтва”, Л.Новиченко “Про стан української радянської критики та літературознавства”. Відбулися вибори керівних органів Спілки радянських письменників України, і вибори делегатів на ІІІ Всесоюзний з’їзд письменників.
Радянська культура. – 1959. – 12, 15 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7