Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 квітня 1959 (неділя)

Київ. Вручення медалей лауреатів Всесвітньої виставки 1958 р. в Брюсселі групі українських художників. Золоту медаль вручено В.Знобі за скульптуру “Бокораш”, срібні медалі: О.Шовкуненку – за акварель “Пароплав проходить шлюз Дніпробуду”, художникам-монументалістам С.Кириченко і Н.Клейн – за мозаїчне панно “Урожай”, М.Божію – за картину “Медсестра”, Г.Глюку – за картину “Лісоруби”; бронзові: Т.Яблонській – за картину “Хліб”, В.Клокову – за скульптуру “Ланкова”.
Радянська культура. – 1959. – 5 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7