Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 березня 1957 (п’ятниця)

Київ. В зв’язку з перетворенням Карело-Фінської РСР в Карельську АРСР і включенням її до складу РРФСР, Верховна Рада УРСР постановила внести певні зміни в статтю 13 Конституції УРСР, виклавши її так: з метою здійснення союзними республіками взаємодопомоги по лінії економічній і політичній, а так само по лінії оборони, УРСР добровільно об’єдналася з іншими рівноправними радянськими соціалістичними республіками. І виходячи з цього, УРСР забезпечує за СРСР в особі його найвищих органів державної влади та органів державного управління права, визначені статтею 14 Конституції СРСР. Поза межами статті 14 Конституції СРСР Українська РСР здійснює державну владу самостійно, зберігаючи повністю свої суверенні права.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1957. – № 2. – 30 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7