Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 березня 1957 (п’ятниця)

Київ. У зв’язку зі здійсненням в УРСР загального семирічного навчання в містах і в сільській місцевості, а також в зв’язку з скасуванням плати за навчання у старших класах середніх шкіл, у середніх спеціальних і вищих учбових закладах, Верховна Рада УРСР прийняла закон про внесення змін у статтю 101 Конституції УРСР, виклавши її в такій редакції: “Громадяни Української РСР мають право на освіту...”
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1957. – № 2. – 30 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7