Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 березня 1957 (середа)

Київ. Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про увічнення пам’яті українського письменника Остапа Вишні (П.Губенка)”. В постанові намічено: видати протягом 1957–1959 рр. повну збірку літературних творів Остапа Вишні, встановити надгробний пам’ятник на могилі письменника, меморіальну дошку на будинку де він жив і помер, та присвоїти ім’я Остапа Вишні Грунському будинку культури Сумської області.
Культурне будівництво в Українській РСР. Найважливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду: Зб. документів. Т.2 (1917 – 1960 рр.). –

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7