Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 вересня 1957 (вівторок)

Закарпатська область. У постанові бюро обкому КПУ міститься інформація, що в області, яка порівняно з іншими областями України має невелику чисельність населення, діє велика кількість релігійних організацій: 710 церков, молитовних будинків, монастирів і скитів; 202 православні попи, 57 монахів, 314 монахинь, 32 римо-католицьких попи, 64 реформаторських, 26 проповідників адвентистів сьомого дня. В області існують нелегальні антирадянські секти: ієгови, п’ятидесятники та ін.
Культурне життя в Україні: Західні землі. Т. 2. (1953–1966). – Львів, 1996. – С. 287-292.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7