Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 липня 1951 (неділя)

Волинська, Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська, Тернопільська, Київська, Кам’янець-Подільська, Сталінська, Харківська, Ворошиловградська області. Органи МДБ УРСР в результаті проведених агентурних заходів виявили 42 молодіжні українські націоналістичні групи і організації, загальною кількістю 182 учасника. З них в західних областях – 35 організацій і груп з 155 учасниками, в східних областях – 7 організацій і груп з 27 учасниками.
Літопис УПА. Нова серія, Т. 3. – К. – Торонто. 2001. – С. 452.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7