Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 – 31 жовтня 1951 (неділя – середа)

Москва. У Всесоюзному огляді художньої самодіяльності робітників і службовців з України брали участь 8 колективів (оркестр народних інструментів Миколаївського заводу ім. 61 комунара, хорова капелла Будинку культури Київського заводу “Більшовик”, хор будинку культури ім. Ілліча Харківського канатного заводу, капелла бандуристів будинку культури Дніпродзержинського металургійного заводу, танцювальний колектив Дніпродзержинського заводу, хор Будинку культури ім. В.Леніна Краматорського заводу ім. С.Орджонікідзе, ансамбль пісні і танцю “Лісоруб” Великобичківського ліспромгоспу Закарпатської області, драматичний колектив Будинку культури ім. В.Леніна Ворошиловградського заводу ім. Жовтневої революції) і 18 окремих виконавців (всього 455 чоловік).
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР. 1951 – 1958. Сборник документов и материалов. – К., 1984. – С.306.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7