Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 листопада 1950 (понеділок)

Київ. Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову «Про утворення виборчих дільниць та дільничних виборчих комісій і про порядок проведення голосування в пасажирських поїздах далекого слідування, які знаходяться в путі в день виборів до місцевих Рад депутатів трудящих Української РСР». Зазначено, що виборчі дільниці у потягах далекого слідування з перебуванням у дорозі впродовж усього дня виборів, а також у потягах з перебуванням у день виборів у дорозі не менше 12 год., мали приписуватися до округів обласних центрів і великих міст, через які вони проходили за розкладом руху. Встановлено, що голосування у пасажирських потягах далекого слідування мало проводитися у спеціально обладнаному купе одного з вагонів потяга, або у кожному вагоні; в останньому випадку заповнення виборцями бюлетенів проводилося у службовому відділі провідника вагона, а подання бюлетенів – у виборчу скриньку зменшеного розміру.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1950. – № 5.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7