Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 квітня 1950 (віворок)

Секретар Львівського обкому КП(б)У І.Грушецький направив секретарю ЦК КП(б)У Л.Мельникову доповідну записку про ситуацію у Львові після переселення українців із Польщі і поляків зі Львова. Відмічено, що населення міста «засмічене» оунівським елементом і бандпомічниками з корінних жителів і українців, прибулих з Польщі (близько 12 тис. осіб); за період з 1948 р. органами Міністерства державної безпеки у Львові виявлено і ліквідовано 29 антирадянських націоналістичних організацій і груп (арештовано з них 1108 осіб), виселено 522 сім’ї та одинаків (1238 осіб); внаслідок слабкості паспортного режиму і відсутності режимної приміської зони у місті переховувалися особи, які становили суспільну небезпеку. Наголошено, що у приміських районах розселилась основна маса переселенців із Польщі (30778 осіб), а їх фіктивні документи активно використовувало оунівське підпілля. Прохалося з метою встановлення суворого паспортного режиму дозволити провести у Львові перепрописку всього населення, установити для Львова режимну зону в радіусі 20 – 25 км і паспортизувати усе населення, яке мешкало у межах даної зони.
Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. У трьох томах. Т. 2. 1946 – 1947 рр. – Львів, 1998. – С. 309-3

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7