Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 – 28 січня 1949 (вівторок – п’ятниця)

Київ. Проходив ХVІ з’їзд КП(б)У. Заслухані та прийняті резолюції на звітні доповіді Центрального комітету і Центральної ревізійної комісії КП(б)У. Поряд з успіхами з’їзд вказав на істотні хиби в роботі промисловості, транспорту, сільського господарства, в галузі науки, культури й мистецтва. ХVI з’їзд КП(б)У підкреслив, що існуючі хиби свідчили про недостатній рівень організаційно-партійної і масово-політичної роботи в ряді партійних організацій України. Деякі обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У займалися переважно поточними господарськими питаннями, не відмовилися від практики підміни радянських та господарських органів, що призвело до послаблення як господарської, так і партійно-політичної роботи в республіці.
Радянська Україна. – 1949. – 26 січня, 3 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7