Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 квітня 1949 (середа)

США. У зв’язку з винесенням на пленум Генеральної Асамблеї ООН справи кардинала Міндсенті і засуджених у Болгарії 15 протестантських священиків, архієпископ УПЦ у США Мстислав вислав президенту Генеральної Асамблеї ООН телеграму-звернення. Йшлося про мучеництво впродовж 1920 – 1940-х рр. українських Церков, загибель у концтаборах Сибіру 32 єпископів і понад 3 тис. священиків УПЦ, знищення у 1945 – 1947 рр. Української католицької церкви.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том І. Українська православна церква. – Торонто, Балтимор, 1987. – С. 885.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7