Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 січня 1940 (понеділок)

Фінляндія. 17 січня головні сили 44-ї (Київської, Щорсівської) стрілецької дивізії вели бої з фінськими військами. Противник блокував, розітнув на частини і розсіяв радянське з’єднання. Приблизно 70% особового складу дивізії складали червоноармійці запасу, мобілізовані з території України. Станом на 1 січня особовий склад 44-ї дивізії налічував 14003 осіб, які мали на озброєнні 9906 гвинтівок, 2494 револьверів, 396 кулеметів, 132 станкових кулеметів та ін.; протягом 17 січня дивізія втратила 33,9% особового складу (4756 осіб), у тому числі 1001 убитими, 1430 пораненими,82 обмороженими, 2243 зниклими безвісти (переважна більшість потрапила до полону).
Божко О. Хроніка бойових дій 44-ї Київської червонопрапорної стрілецької дивізії у радянсько-фінляндській війні 193940 рр. // Україна — Фінлянд