Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень 1948

Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про підготовку початкових, семирічних і середніх шкіл УРСР до нового 1948-1949 навчального року”. Відмічено, що в ряді районів Одеської, Львівської, Чернігівської, Київської та інших областей не всі школи своєчасно підготовились до навчального року; закон про загальне обов’язкове навчання дітей шкільного віку в ряді міст і районів республіки, особливо Кам’янець-Подільської, Запорізької і Дніпропетровської областей виконувався незадовільно; ряд міністерств і відомств УРСР не виконували плани будівництва і відбудови шкіл. Відповідні органи зобов’язано провести в травні 1948 р. по всій республіці облік дітей шкільного віку, затвердити до 20 червня мережу загальноосвітніх і спецшкіл, з 1 вересня при всіх середніх і семирічних школах відкрити буфети.
Радянська Україна. – 1948. – 16 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7