Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Липень 1948

Бюро ЦК ЛКСМУ ухвалило постанову з приводу критики на сторінках “Радянської України”, “Комсомольской правды”, “Сталинского племени” і “Молоді України” повісті М.Щепенка “Людина іде до сонця”, надрукованої журналом “Дніпро”. Зазначено, що редколегія журналу існувала формально, більшість членів редколегії не працювали над рукописами і не брали участі у підготовці матеріалів до друку. Відділи прози, критики і публіцистики працювали незадовільно. Редколегія журналу припускала серйозні помилки у вихованні молодих письменників. Визнавши, що відділ пропаганди і агітації ЦК ЛКСМУ погано керував журналом “Дніпро”, бюро ЦК комсомолу України накреслило ряд заходів щодо поліпшення роботи журналу і зміцнення його редколегії.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7