Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Вересень 1948

Президія Верховної Ради УРСР прийняла указ “Про порядок зносин державних установ Української РСР та їх службових осіб з установами та службовими особами іноземних держав”. Встановлено, що зносини державних установ УРСР і їх службових осіб з перебуваючими за кордоном установами і службовими особами іноземних держав та з перебуваючими на території УРСР дипломатичними представництвами іноземних держав мали провадитись через Міністерство закордонних справ УРСР. Державні установи УРСР та їх службові особи, в разі одержання від установ і осіб іноземних держав або від перебуваючих на території УРСР дипломатичних представництв будь-яких письмових звернень, мали направляти ці звернення з необхідними матеріалами по суті порушеного в зверненні питання до Міністерства закордонних справ УРСР. Відповідь іноземним установам і особам на їх звернення давалась Міністерством закордонних справ УРСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1948. – № 6.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7