Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 березня 1947 (понеділок)

Закарпатська область. Війська МВС оточили й захопили монастир Василіан на Чернечій Горі біля Мукачева. Настоятеля монашого чину святого Василія Великого (ЧСВВ) на Закарпатті отця Антонія Мондика, ігумена монастиря отця Івана Сатмарія та 28 монахів перевезли до невеликого монастиря в Імстичеві (згодом заслали у Сибір). Монастир переданий представникам РПЦ. Проти цих насильницьких дій єпископ Теодор Ромжа вислав протестного листа до Верховної Ради СРСР.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Ба

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7