Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 березня 1946 (вівторок)

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про виконання постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 8 лютого 1946 року “Про заходи щодо забезпечення успішного проведення весняної сівби по Українській РСР у 1946 р.” і рішення Пленуму ЦК КП(б)У від 28 лютого 1946 року”. У постанові відмічалося, що колгоспи Миколаївської та Одеської областей виявилися непідготовленими до початку весняних робіт, більшість з них не склали виробничих планів, не в повній мірі використовували на польових роботах корів колгоспників; в ряді колгоспів Кіровоградської області незадовільно організовувалось зберігання насіння. Серйозні недоліки в підготовці колгоспів до весняної сівби мали місце в Запорізькій, Чернігівській, Сумській областях. Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У постановили запропонувати головам виконкомів облрад і секретарям обкомів вказаних областей вжити негайних заходів щодо виправлення зазначених недоліків. Голови виконавчих комітетів обласних і райрад, секретарі обкомів і райкомів КП(б)У були попереджені про персональну відповідальність за виконання усіх заходів із забезпечення проведення сівби в 1946 р.
Радянська Україна. – 1946. – 27 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7