Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 листопада 1946 (п’ятниця)

До Ради міністрів УРСР і ЦК КП(б)У надійшла таємна директива Ради міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) з вимогою посилення хлібозаготівель і покарання приховувачів хліба. Відмічалося, що в багатьох господарствах УРСР почастішали випадки приховування хліба; уповільнювалося очищення зерна, велику його кількість зараховували до відходів, залишали у соломі, ховали у скиртах; незаконно засипалось у насіннєві фонди зерно з продовольчих посівів, при цьому партійні і радянські органи, а також суди і прокуратура не вживали ефективних заходів протидії.
Голод в Україні 1946-1947. Док. і матеріали. – Київ – Нью-Йорк, 1996. – С. 126-128.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7