Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Березень 1945

Софія (Болгарія). Відбувся собор – зустріч представників громадськості Болгарії та делегації слов’янських країн, у якій взяла участь делегація слов’янських народів СРСР у складі академіка М. Державіна, поета П. Тичини та ін. Учасники форуму ухвалили текст відозви, в якому наголошувалося, що монолітність і непорушність єдності та дружби слов’янських народів є запорукою перемоги над фашизмом і встановлення міцного миру у світі.
Словянски събор в София 3 март 1945 година. Възпоменателен сборник. – София, 1945. – С. 73.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1944-1945: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 279 с. - ISBN 966-02-3607-7