Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 березня 1940 (вівторок)

Москва. 26-27 березня відбулася Сесія відділення історії та філософії АН СРСР. Учасники заслухали доповіді «Спірні питання найдавнішої історії слов’ян і Русі» (М.І.Артамонов); «Походження великоросійського, українського і білоруського народів» (Н.С.Державін). З повідомленням про ІІ том підручника з історії СРСР для вузів виступив І.І.Мінц.
Историк-марксист. — 1940. — Т.6. — С.13614; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алекс