Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 січня 1942 (четвер)

Наказ штадткомісара м. Дніпропетровська про застосування смертної кари за розповсюдження радянських листівок. “Для підтримки спокою та порядку населення зобов’язане негайно здавати міському комісарові або районовим комендантам всі листівки і газети із закликом до опору та саботажу проти німецької державності та її органів”.
Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны (1941–1945 гг.). Сб. докум. и материал. – Днепропетровск, 1962. – С.138.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7