Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 квітня 1942 (понеділок)

РНК СРСР і ЦК ВКП(б) прийняли постанови: “Про порядок мобілізації на сільськогосподарські роботи в колгоспи, радгоспи і МТС працездатного населення міст і сільськогосподарської місцевості” (залучалося населення міст і сільської місцевості, яке не працювало на підприємствах промисловості і транспорту, частина службовців державних, кооперативних і державних установ, а також учні 6–10 класів неповних середніх і середніх сільських і міських шкіл, студенти технікумів і вузів); “Про підвищення для колгоспників обов’язкового мінімуму трудоднів” (в залежності від місцевості підвищувався до 100–150 трудоднів); “Про порядок прийому зерна і худоби, які надходили від населення і колгоспів на допомогу районам, що постраждали від німецьких окупантів (наркомат заготівель і наркомат м’ясної та молочної промисловості приймав на місцеві заготпункти насіння, продовольче зерно і худобу; Держбанк СРСР приймав відрахування для надання допомоги визволеним районам).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 328;. Правда. – 1942. – № 108. — 18 апреля. – С.1;Ве

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7