Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень 1942

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7