Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 червня 1942 (вівторк)

Гітлерівські війська прорвалися на Корабельний бік Севастополя, де йшли запеклі бої за Малахов курган. Через відсутність снарядів для зенітної артилерії і перебазування останніх літаків з-під Севастополя на аеродроми Північного Кавказу радянські війська виявилися без прикриття з повітря. Ввечері, коли закінчилися останні боєприпаси, продовольство та питна вода, залишки військ Севастопольського оборонного району за наказом Ставки ВГК почали відходити з міста до бухт Стрілецької, Камишевої, Козачої та на мис Херсонес.
Советская военная энциклопедия. – М., 1976. — Т.7. — С.283.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7