Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 березня 1939 (вівторок)

Москва. РНК CРСР видав постанову “Про Народний Комісаріат Промисловості Будівельних Матеріалів СРСР”. У підпорядкування НКПБМ передано Харківський завод силікатної цегли, Харківський завод метлахських плиток, Слов’янський завод метлахських плиток, Артемівський завод керамічних каналізаційних труб, Маріупольський завод метлахських і облицьовувальних плиток, Славутський завод будівельного фаянсу, Київський чавуно-литейний завод ім.Калініна, Ржищевський чавуно-литейний завод, Артемівський алебастровий завод, Менчуговський вапняковий завод, Шидловські мелопомольні і вапнякові заводи і кар’єри, підприємства по добуванню і обробці граніту: Янцевські, Жежелевські, Гніваньські, Головинські, Лезниковські, Соколовські, а також Головинський кам’янообробний завод.
Собрание постановлений и распоряжений правительства СССР. – 1939. — №19. — Ст.122.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7