Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень 1939

Київ. На початку квітня відбулася республіканська нарада керівних працівників педагогічних шкіл. Учасники заслухали звіти директорів Канівської, Київської, Бердичівської, Орджонікідженської педагогічних шкіл про стан навчально-виховної роботи, доповідь представника НКО УРСР про підсумки цієї роботи у педшколах республіки. Ухвалено вжити заходи для підвищення якості виховної роботи у контексті настанов ЦК ВКП(б), зокрема створити у навчальних закладах сприятливі умови для тих учителів та студентів, які самостійно вивчають „Короткий курс історії ВКП(б)”.
Комуністична освіта. – 1939. — № 5. — С.108-110.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7