Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 червня 1940 (четвер)

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про порядок проведення Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень та про заборону самовільного уходу робітників і службовців з підприємств». Ухвалено, в розвиток Указу від 26 червня 1940 р., запровадити наступні дії: встановити у 7 годин тривалість нічної зміни на підприємствах, які працюють у три зміни; встановити, крім недільних днів, неробочими також: 22 січня, 1 і 2 травня, 7 і 8 листопада, 5 грудня, відмінивши «шість особих днів відпочинку» та неробочі дні 12 і 18 березня, які до цього часу існували у сільській місцевості; напередодні неділі та неробочих днів, не встановлювати скорочений робочий день; надати РНК союзних республік право встановленнянатериторії даної республіки в національних районах замість неділі інший вихідний у залежності від національних та побутових умов.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 16. — Ст.385.