Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 червня 1940 (неділя)

Київ. На столичному стадіоні «Динамо» відбулося народне гуляння присвячене Дню позикодержця і вкладника. Повсюди розвішані гасла, яки закликають перевіряти облігації державних позик. До послуг тих, що гуляють, організовані довідкові столи, де можна ознайомитись з планом майбутніх тиражів, перевірити облігації. О 21.00 по радіо виступив начальник головного управління ощадних кас і держкредиту УРСР Горобець. Він зазначив, що понад 3 мільйонів вкладників, в тому числі 460 тис. киян зберігають в ощадкасах республіки свої заощадження на суму 1 млрд. карбованців. За дві п’ятирічки трудящі Радянської України дали в позику державі 4,5 млрд. карбованців. За останні два роки населенню виплачено понад 1 млрд. крб. виграшів по позиках. Відбулися феєрверки. Над стадіоном підняли величезний повітряний шар, щосвітився. Грали оркестри, відбулися танці.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 2 липня.