Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 липня 1939 (понеділок)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило прийняти пропозицію Народного комісаріату юстиції УРСР щодо затвердження наступного складу Верховного Суду УРСР: Н.І.Андрущенко, В.Є.Баранов, І.В.Бердніков, А.В.Бобріньов, С.Т.Березовський, В.П.Грищенко, Ю.І.Глущенко, С.І.Дзюба, Є.П.Кирилюк, В.Ю.Краснощек, О.К.Крищенко, П.М.Лісовий, Д.І.Ліствін, Г.М.Марченко, К.Г.Маркіанович, С.Я.Ольшвангер, П.І.Пономаренко, О.Ф.Половньов-Хріпунов, М.Г.Розанов, М.Л.Ройте, Д.О.Смоляков, А.Д.Сахаров, Д.С.Сусло, І.Л.Сірош, В.Г.Стеценко, П.С.Скляр, Г.К.Шевченко, К.Т.Топчій, О.К.Федотьєв.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.512. — Арк.86.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7