Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 липня 1940 (вівторок)

Прокуратура УРСР одержала повідомлення з ряду областей України про притягнення до судової відповідальності дезорганізаторів виробництва. Всі вони притягаються до суду на основі Указу Президії Верховної ради УРСР. У Запоріжжі на заводі імені Баранова пакувальник Черевичний прогуляв два дні. На тому ж заводі гартувальник Бойченко самовільно кинув роботу. Обох дезорганізаторів притягнуто до суду. Слюсар харківського заводу «Теплоавтомат» Шатохін 27 червня на вийшов на роботу. 28 червня він прийшов на завод з запізненням на 30 хвилин, до роботи не приступив, а заявив, що кидає роботу. Його також притягнуто до суду. В Одесі притягається до суду установник заводу «Кінаш» Д.Рабінович. Він має вже не аби який «стаж» прогулів, запізнень та ін. Тепер цього злісного прогульника і дезорганізатора виробництва віддано до суду.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3 липня.