Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 липня 1940 (субота)

Київ. Виїздна сесія Народного суду 5-ї дільниці Петрівського району слухала в клубі Київського суднобудівельного заводу ім. Сталіна справу слюсаря Сидоренка, який відмовився від роботи на заводі і 27 червня зовсім не вийшов на роботу. Його, як «дезорганізатора виробництва» було засуджено на 3 місяці тюремного ув’язнення. Прямо в залі Сидоренка було взято під варту.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 10 липня.