Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 липня 1940 (понеділок)

Чернівці. У театрі «Націонал» відбувся мітинг інтелігенції міста, присвячений визволенню «спід ярма румунський бояр». Мітинг відкрив академік О.Є.Корнійчук. З доповіддю «про розквіт радянської культури, про передовішу у світі інтелігенцію, про постановку народної освіти в СРСР виступив поет М.Бажан. «Ми переживаємо щасливі хвилини, — сказала сільська вчителька Ольга Шевчукевич,— прийшла довгожданна воля. Червона армія — армія-визволительниця — на крилах своїх бойових літаків, на грізних танках принесла нам щастя і радість. Тепер і у нас почнеться справжній розквіт культури, науки і мистецтва». На вечорі виступили: кінорежисер О. Довженко, письменники Голодний, Михалков, Малишко, Голованіський, Гончаренко.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 10 липня.