Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 червня 1941 (понеділок)

Президія Верховної Ради СРСР, ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалили спільне рішення про створення надзвичайного органу — Державного Комітету Оборони (ДКО). У руках ДКО зосереджувалося політичне, господарське і військове керівництво державою, його рішення і розпорядження повинні були беззаперечно виконуватися всіма партійними, радянськими, військовими і комсомольськими органами, а також усіма громадянами СРСР. Початковий склад ДКО: Й.Сталін (голова), В.Молотов (заступник голови), К.Ворошилов, Г.Маленков, Л.Берія. Пізніше до складу ДКО увійшли М.Булганін, М.Вознесенський, Л.Каганович, А.Мікоян.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1 – К., 1980. — С. 23 – 24.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7