Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 червня 1941 (понеділок)

ЦК ВКП (б) і РНК СРСР затвердили мобілізаційний економічний план на третій квартал 1941 р., що передбачав основні напрямки перебудови засобів і ресурсів в інтересах військового виробництва. Головна увага в плані приділялася широкому розгортанню оборонної промисловості, а також значному збільшенню видобутку вугілля, нафти, виплавки чавуну, сталі, кольорових металів, випуску металорізальних верстатів. У зв’язку з цим різко скорочувався випуск цивільної продукції, значно зменшувалося капітальне будівництво, а сили, засоби і матеріали, що вивільнялися, направлялися на розширення військового та суміжних з ним виробництв. Планом визначалися райони евакуації промислових підприємств і населення.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. - К., 1975 – С. 107.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7