Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 липня 1941 (п’ятниця)

Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило постанову “Про організацію боротьби в тилу німецьких військ”, яка визначала основні принципи роботи партійних організацій по розгортанню партизанської війни. Постанова зобов’язувала керівників республіканських, обласних і районних партійних і радянських організацій очолити підпільну і партизанську боротьбу в тилу німецько-фашистських військ, а в районах, яким загрожує окупація, завчасно створити з найбільш авторитетних і надійних партійних, радянських і комсомольських працівників підпільні органи для розгортання мережі партійно-комсомольського підпілля.
1941 год: В 2-х кн. / Л.Е. Решин и др. (сост.) – (Россия. ХХ век. Документы) Кн. 2. — М., 1998. — С. 474-476.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7